Яке кумедне видовище – побачити виводок каченят з квочкою!
-Послухайте історію про качку Джемму, яка була роздратована тим, що дружина фермера не дозволила їй висиджувати власні яйця.
Її сестра, пані Ребекка Калюжниця, була цілком готова передати висиджування комусь іншому: “У мене не вистачить терпіння сидіти на гнізді двадцять вісім днів, а в тебе, Джеммо, не більше, ніж у мене. Ти дозволиш їм замерзнути, ти ж знаєш, що дозволиш!”
“Я хочу висиджувати свої власні яйця; я висиджу їх сама”, – крякнула Джемма.
Вона намагалася сховати свої яйця, але їх завжди знаходили і забирали.
Джемма впала у відчай. Вона вирішила звити гніздо подалі від ферми.
Одного чудового весняного дня вона вирушила гужовою дорогою, що вела через пагорб.
На ній була шаль і капелюшок.
Коли вона піднялася на вершину пагорба, то побачила вдалині ліс.
Вона подумала, що це безпечне тихе місце.
Джемма не мала звички літати. Вона пробігла кілька ярдів вниз по схилу, розмахуючи шалькою, а потім підстрибнула в повітря.
Коли вона добре розбіглася, то летіла дуже гарно.
Вона пронеслася над верхівками дерев, поки не побачила відкрите місце посеред лісу, де дерева і хмиз були розчищені.
Джемма важко злетіла і почала шкандибати в пошуках зручного сухого місця для гнізда. Їй дуже сподобався пеньок серед високих лисячих рукавичок.
Але, сівши на пеньок, вона злякано побачила елегантно одягненого джентльмена, який читав газету.
У нього були чорні відстовбурчені вуха і вуса пісочного кольору.
“Кряк?” – вигукнула Джемма, повернувши голову з капелюшком на один бік, – “Кряк?”
Джентльмен підняв очі від газети і з цікавістю подивився на Джемму.
“Мадам, ви заблукали?” – запитав він. У нього був довгий густий хвіст, на якому він сидів, бо пеньок був трохи вологий.
Джеммі здалося, що він дуже ввічливий і красивий. Вона пояснила, що не заблукала, а просто намагається знайти зручне сухе місце для гнізда.
“Ах, так? Справді!” – сказав пан з пісочними вусами, з цікавістю дивлячись на Джемму. Він згорнув газету і поклав її в кишеню свого пальта.
Джемма поскаржилася на курку.
“Справді! Як цікаво! Хотів би я зустрітися з цією куркою. Я б навчив її не лізти не в свої справи!”
“А щодо гнізда – тут немає ніяких труднощів: У мене в сараї є цілий мішок пір’я. Ні, моя люба пані, ви нікому не будете заважати. Можете сидіти тут скільки завгодно, – сказав кучерявий довгохвостий джентльмен.
Він показав дорогу до дуже відлюдного, похмурого на вигляд будинку.
Він був збудований з глини та деревини, а димарем слугували два розбиті відра, поставлені одне на одне.
“Тут моя літня резиденція, – пояснив джентльмен. – У моїй зимовій норі… гмм… я хотів сказати, в моєму зимовому будинку вам було б не так зручно, як тут”
На задньому дворі будинку був розвалений сарай, зроблений зі старих коробок. Чоловік відчинив двері і провів Джемму всередину.
Сарай був майже повністю заповнений пір’ям – вона майже задихалася; але там було затишно і дуже м’яко.
Джеміма була дуже здивована такою кількістю пір’я. Але їй було дуже зручно і комфортно. Однак їй було дуже зручно, і вона звила гніздечко без жодних проблем.
Коли вона вийшла, вусатий джентльмен сидів на колоді й читав газету – принаймні, він розгорнув її, але дивився поверх неї.
Він був такий ввічливий, що, здавалося, навіть шкодував, що відпускає Джемму додому на ніч. Він пообіцяв дуже добре піклуватися про її гніздо, поки вона не повернеться наступного дня.
Він сказав, що любить яйця і каченят; він повинен пишатися тим, що у нього в сараї є гарне гніздечко.
Джемма прилітала щодня після обіду; вона відклала в гніздо дев’ять яєць. Вони були зеленувато-білі і дуже великі. Лис дуже ними захоплювався. Він перевертав їх і рахував, коли Джемми не було поруч.
Нарешті Джемма сказала йому, що має намір сісти наступного дня – “і я візьму з собою мішок кукурудзи, щоб не виходити з гнізда, поки не вилупляться пташенята. Вони можуть застудитися”, – сказала Джемма.
“Пані, я благаю вас не турбуватися про мішок, я дам овес. Але перед тим, як ви почнете своє нудне сидіння, я маю намір пригостити вас. Дозвольте нам влаштувати звану вечерю для нас самих!
“Чи можу я попросити тебе принести трави з фермерського саду, щоб приготувати ароматний омлет? Шавлію, чебрець, м’яту, дві цибулини і трохи петрушки. Я принесу сало для фаршу, сало для омлету”, – сказав гостинний джентльмен з вусами.
Джемма була простою качкою: навіть згадка про шавлію та цибулю не викликала в неї підозри.
Вона обійшла фермерський сад, відщипуючи шматочки різних трав, які використовують для фарширування смаженої качки.
Вона пішла на кухню і дістала з кошика дві цибулини.
Коли вона виходила, її зустрів пес коллі Кеп: “Що ти робиш з цією цибулею? Куди ти ходиш по обіді сама, Джеммо?”
Джемма була в захваті від коллі; вона розповіла йому всю історію.
Колі слухав, схиливши свою мудру голову набік; він посміхався, коли вона описувала ввічливого джентльмена з вусиками.
Він поставив кілька запитань про деревину, а також про точне розташування будинку і сараю.
Потім вийшов і побіг селом. Він пішов шукати двох лисячих гончаків, які були на прогулянці з м’ясником.
Джемма востаннє вийшла на дорогу. Вона була дуже навантажена пучками трав і двома цибулинами в сумці.
Вона перелетіла через ліс і сіла навпроти будинку довгохвостого кучерявого пана.
Він сидів на колоді, принюхувався до повітря і тривожно озирався навколо. Коли Джемма зійшла, він аж підстрибнув.
“Заходь до хати, як тільки подивишся на яйця. Дай мені трави для омлету. І не запізнюйся!”
Він був досить різким. Джемма ніколи не чула, щоб він так говорив.
Вона здивувалася і відчула себе незручно.
Коли вона була всередині, то почула тупіт ніг у глибині сараю. Хтось із чорним носом принюхався до нижньої частини дверей, а потім зачинив їх.
Джемма дуже стривожилася.
За мить після цього почулися найжахливіші звуки – гавкання, гарчання і виття, вереск і стогони.
І більше ніхто ніколи не бачив того вусатого пана.
Нарешті Кеп відчинив двері сараю і випустив Кчку Джемму.
На жаль, цуценята кинулися туди і з’їли всі яйця, перш ніж він зміг їх зупинити.
Він укусив Кепа за вухо, і обидва цуценята накульгували.
.
Джемму проводили додому. Вона проплакала всю дорогу.
У червні вона знесла ще кілька, і їй дозволили залишити їх собі, але вилупилося лише четверо.
Джемма казала, що це сталося через її нерви, але вона завжди була поганою нянькою.
